|
 Всесвітня мережа – можливість і загроза одночасно. Про перше не варто забувати. От нещодавно поспілкувався з Далай Ламою. Правда не тибетським, а львівським. Коротка розмова від того не стала менш цікавою, що однак не дивно – сьогодні навіть у порівнянні з Росією надто мало українських гуртів залучені до експерименту у галузі пост-музики. От вам і одна з тем розмови. Про інші – далі. Max Kolos: Наскільки можливою є поява чогось принципово нового у сучасному музичному просторі? Чи різноманітні експерименти в сфері електронної музики або той же пост-рок були останніми острівками, і тепер карта музичної планети остаточно відома? Якщо не все так пропащо, якою є пост(пост пост пост)музика? Dalai Lama: Якою є "пост пост пост - музика" нам не відомо, але про "пост пост" можемо порозмовляти: якщо бути уважним, то найосновніші тенденції пост-року були відомі ще н ... Читати далі » |
|
Чимало нині люду розвелось,
Котрий знайшовши Сили, управлятись не уміє з ними… (InMontibus, «Перетворення») Кореспондент muzspilnota.org.ua Максим Колос Сьогодні влаштував день “The Doors”. Правильніше сказати, він сам «влаштувався». Такі дні не можна запланувати, вони приходять самі собою. Одночасно з тим, жалкував, що не зміг потрапити у на концерт у «Хліб» в п’ятницю. Тринадцятого. Причину опишу пізніше, тим більше це відбувалось недовго, бо голос Джима відволікає він метушні щодо подробиць місця й часу. Занурююсь в це бездонне стародавнє озеро і…споглядаю власне відображення, від чого стає холодно, начебто торкаюсь шкіри велетенського змія. Але навряд чи зможу його побачити. Так само як дістатись дна: дл ... Читати далі » |
|
По гарячим слідам презентації альбому“ 7%”
автор: власний кореспондент muzspilnota.org.ua Лєрка 14.03 в Києві гурт Forgotten Symphony презентував свій перший альбом “ 7%”... На вході до самого приміщення відзначилася у списках представників преси, отримала штамп на руку. Ну все, заходимо ... Читати далі » |
|
Никто не знает, чем закончится то или иное интервью. Никто не знает, чем закончится та или иная статья. Возможно, журналиста будут проклинать за те слова, которые были «не для прессы», возможно статья будет из разряда «+1 к тем, что есть» а быть может и будет услышана теми, кому она была предназначена.
Казалось бы, совершенно недавно молодая группа с довольно «натуралистическим» названием «Чарзілля» появилась на свет…  На дворе 2007 год, Алексей Смык в поисках звука для проекта «Сполохъ» находит альтернативное решение со своим другом еще по музыкальному училищу им. Глиэра Павлом (Паштет), решив создать новый проект современного фолк-рока, под чарующим названием «Чарзілля». За столь непродолжительное время сущес ... Читати далі » |
|
или
Один вечер из жизни житомирского андеграунда По дуге, по радуге бегом Егор Летов все-таки ушел. Вначале - стремительно убегая по радуге, в конце – спокойным, уверенным шагом (жаль, что этого не замечают, в осносном обращая внимание на матерый бег раннего периода творчества). |
|
О чем вам говорят такие слова как "Аква Вита", "The Вйо", "Территория А"? Появляются приятные воспоминания? Хочется вспомнить, как было тогда, когда все только расцветало? Тогда эта статья для вас!
 Там, в 90х украинский шоу бизнес только вставал несмело на ноги и делал первые неуверенные шаги. О коммерции никто и знать не знал, главный акцент делался на творчество. Открытые, искренние исполнители искали себя, затрагивали в своих текстах глубокие и философские темы. Там зарождалось рэп движение, поп рок с налетом готики и даже регги! Там, в 90х, навсегда застыл в музыкальных архивах талант многих нынешних исполнителей. Там молодой и неопытный Вакарчук с испуганными глазами пел про то как хорошо "Там де нас нема" и прятался в холодильнике. Там веселый и безумный Кувалдин прыгал по сцене в составе "The Вйо", и его коротенькие дреды танцевали ... Читати далі » |
|
Все нове – це лише добре забуте старе. Ми навіть не помічаємо, наскільки сильно на перший погляд екзотична для сьогодення етніка повязана з нашим буденним життям. Етніка оточує кожного з нас повсюдно.
Етнічні мотиви дуже часто зустрічаються в сучасній музиці. Практично немає жодного напряму, з яким вони б не мали нічого спільного. Суміш фолк-року, етніка у чистому вигляді, етно-реггі-фанк, ворлд мюзік – це все лунає з будь-якого радіоприймача (неважливо, FM чи он-лайн). Породження фолкових мотивів не залежить від регіону, у якому працюють виконавці, напряму музики, вікових та статевих категорій. Пропонуємо вашій увазі невеликий огляд музичної етно-спільноти. Фолк-рок – це поєднання народних мотивів у суміші різновидів рок-музики (поп-рок, панк-рок, хард-рок та інші). Цей вид користується чи не найбільшою популярністю, бо охоплює ширший сегмент аудиторії, ніж інші ( слухачами є люди, котрі слухають рок (а він має сотні різновидів), а також прихильники народної ... Читати далі » |
|
Напевно, кожен з нас у дитинстві стикався з нестримним бажанням батьків якнайшвидше віддати своє улюблене чадо у гурток/ музичну школу. Нереалізовані фантазії беруть гору, і шестирічна дитина вже сама починає щиро вірити у те, що без спеціальної освіти вона не зможе стати зіркою сцени. Нудні уроки сольфеджіо, безперервні вимоги мами взяти у руки нотний зошит і будувати септакорди у ре-мінорі – і це все у той час, коли буяє весна і хочеться бігти на вулицю. Небагато дітей витримує подібні катування, проте навіть і ті, хто йде на цей крок, аби не засмучувати зайвий раз батьків, рідко продовжують заняття музикою після отримання відповідного диплому. Лунає випускний дзвоник у музичній школі – і дитятко привселюдно спалює зошит з акордами девятої симфонії «до-мажор» Шуберта.
Минають роки, і вже досягши повноліття, хлопчина розуміє, яка інтелектуальна прірва відмежовує його від однолітків. Він з радістю виступає на студентських вечірках, а не підбирає на струнах легендарну плач-єремії ... Читати далі » |
|
Ми зробили спеціальне опитування на тему "Чи повинен вхід на концерт/фестиваль бути платним?", аби визначити, наскільки кожен з нас сьогодні готовий підтримати українську музику.
Звісно, в умовах економічної кризи, про яку так нудно сперечаються політики, а люди відчувають на собі її вплив, все тяжче стає віддати кровні сорок-п'ятдесят гривень за вхід на концерт улюбленої команди. Що там казати, багато хто з нас мав змогу сходити на музичне дійство просто для того, щоб дізнатися про нових учасників музичної спільноти - в залежності від улюбленого напряму музики. Зараз "заради цікавості" це можуть собі дозволити тільки одиниці. Проте з іншого боку криза досить потужно вдарила і по самих музикантах. Адже як не крути, музика - це теж повноцінна робота, подекуди навіть набагато більш складна, ніж офіс-менеджерування тощо. І відповідно, музиканти повинні отримувати гроші за це. А зменшився попит - зменшились статки. Як показує досвід останніх років, безкоштовні ф ... Читати далі » |
